Categories
Новини

GO, BRAZIL GOAL: Італія

Венеціанська ніч

Команда «Го Бразилія» виїхала з Австрії до Італії. Наш маршрут пролягав через Альпи, уздовж узбережжя Адріатичного моря до Венеції, де нам вдалося провести лише ніч. Але це також стало незабутнім. Це була справжня венеціанська ніч! З карнавалом, яскравими вогнями і фарбами розпускаються води каналів і стіни купецьких палаців. А ми, втомлені і задоволені, одночасно насолоджувалися довгоочікуваним відпочинком, вечерею і видом цього феєричного видовища.

Рано вранці наші п’ять екіпажів вже чекали, відпочивали і спали машини. Кузови машин були повністю у випаровуванні – вони стояли в тіні, раннє сонце ще не висушило росу, що віщувало теплий день. Нас не обдурили. День був теплий. Але ми витратили його на дорогу, зупиняючись тільки для заправки і перекусу в поспіху.

Батьківщина суперкарів

До середини дня ми дісталися до Болоньї. Це столиця регіону Емілія-Романья і будинок однойменного футбольного клубу. Перше, що ми тут помітили, це дивовижна «новинка» середньовічної, ренесансної та барокової архітектури. Хоча в місті безліч історичних пам’яток, за кожним добре доглядають, через що п’ятисотрічні будівлі і пам’ятники здаються новими. У Венеції, наприклад, ми цього не помітили. Однак там вода не дозволяє зберегти архітектуру в такому вигляді, вона ні на секунду не зупиняє повільне руйнування – «вода заточує камінь».

Ще один примітний факт про Емілії-Романьї полягає в тому, що в цьому регіоні проживають такі відомі бренди, як Ducati, Ferrari, Pagani і Lamborghini. У Болоньї вони зустрічаються досить часто. І навіть на цьому тлі наші кросовери виглядали досить непогано, органічно вписуючись в простір. Може тому, що дизайн JAC S5 був створений в Італії…

Домашнім стадіоном футбольного клубу «Болонья» є «Стадіо Ренато Далл’Ара». Він був побудований в 1927 році. Ми дуже хотіли його побачити і, звичайно ж, поспілкуватися з гравцями місцевої команди. Але часу було дуже мало, і ми не планували зустріч з місцевими гравцями заздалегідь – знали, що будемо тут транзитом. Нам вдалося лише зазирнути в поле зору болонського стадіону з вікон наших автомобілів. Ми були страшенно засмучені, але нічого не могли з цим вдіяти – ми вже були поза графіком, а через чотири години у нас була дуже цікава зустріч в Римі. І навіть не один. А їхати в Рим – всього майже чотири години.

Римський орел

До Риму ми доїхали вчасно – по дорозі рух був не дуже завантажений. Тут ми помітили, що з початку пробігу в Києві за ці шість днів на одометрах автомобілів вдалося пробігти понад 3000 кілометрів. Попереду нас чекають ще кілька тисяч, а поки можна трохи відпочити, познайомитися зі столицею світової моди і колискою сучасної Європи. Але по-перше, футбол! Нас чекала зустріч з гравцями футбольного клубу «Рома» і його одвічним суперником – «Лаціо».

Разом зі знімальною групою CCTV, яка тільки що приєдналася до нас тут, ми знову завантажилися в машини і поїхали за 30 км від Риму до тренувальної бази Лаціо.

Околиці великого міста виглядають дуже мальовничо – немов розписані пензлем великого художника епохи Ренесансу. Із зовнішнього світу база виглядає скромно. Про те, що знаходиться за високим парканом, свідчить лише невелика табличка при в’їзді на територію. Тут ми не побачили жодного дорогого автомобіля – на стоянці були в основному Lancia, Fiat і Alfa-Romeo. Скромно. Але зі смаком.

Територія самої бази досить велика. Тут є три футбольних поля, адміністративні будівлі і невеликі будиночки обслуговуючого персоналу.

Нас відвезли в прес-центр, який знаходиться в одному з адміністративних корпусів. Також тут є студія футбольного клубу, радіокаюта і конференц-зал з великим екраном, в якому після кожного матчу тренери обговорюють з гравцями свою гру. Як завжди, інтерв’ю проходило в експрес-режимі – дуже швидко.

Але нам вдалося познайомитися з символом клубу – орлом Олімпією. Як розповів нам чоловік, який піклується про неї, орлу 8 років і всі ці роки вона живе тут як символ і талісман команди.

Краєм ока я побачив тренування і настав час йти на другу зустріч. Нас чекав головний суперник Лаціо – Рома.

Роман Вовк

Рома ділить свій домашній стадіон Рим Олімпіко зі своїм суперником Лаціо. Коли «Вовки» і «Орли» зустрічаються тут в грі за звання національного чемпіона – це найефектніше протистояння у вищій футбольній лізі Італії. «Римське дербі» – так тут називають ці матчі. Що ж, ми приїхали сюди, щоб зустріти головного вовка Рома – Франческо Тотті.

Спочатку зірка італійського футболу дала коротке інтерв’ю журналістам каналу відеоспостереження. До речі, Нам Цеско здався простим душевним хлопцем, хоча кажуть, що він запальний, зарозумілий грубий і святенницький. Останнє пов’язано з тим, що після перемоги на чемпіонаті світу він відмовився грати за збірну Італії.

Ми не будемо переказувати все інтерв’ю, але ось одна з фраз, яка звучала: «Я зараз в самому розквіті сил і все ще готова викладатися на повну. Для мене немає нічого важливішого за футбол, а у футболі – красива гра, яка приведе до перемоги. Ми багато тренуємося і мені здається, що рівень хімії збірної, командної гри, зараз на висоті».” Після розмови ми разом вийшли в поле і спостерігали за тренуванням. Нарешті Франческо підписав для нас футбольний м’яч і побажав нам гарної подорожі.

Слоно́ва кі́стка

Побажавши йому успіхів, ми вирушили на зустріч з новою зіркою італійського футболу – Жервіньо. Також він грає за «Рому», але в лізі йому доведеться зіграти проти Франческо Тотті в збірній своєї країни. Жервіньо родом з Африканської Республіки Кот-д’Івуар. Жерве багато посміхався, розповідав про те, як готуються його товариші з «Вовків», про своє захоплення написанням музики в стилі хіп-хоп, танцями і крутими африканськими зачісками на кшталт конроу, зізі або хвилі. – Я б дуже хотів, щоб моя збірна стала чемпіоном світу, і я докладу для цього всіх зусиль, але у нас будуть дуже сильні суперники ».

До речі, родом з Кот-д’Івуару ще один супер-гравець – капітан збірної Дідьє Дрогба. Він відомий навіть тим жителям Китаю, які мало цікавляться футболом, адже в 2012 році Дрогба виступав за шанхайський Шеньхуа. Побачитися з ним нам не вдалося, але ми залишилися задоволені результатом, отриманим протягом дня і попрощалися з гостинним будинком Рома. В кінці дня ми вирішили відправитися на прогулянку до Ватикану.

Занадто багато доріг ведуть до Риму

Ми вже трохи звикли до Італії, але Рим ще справляє сильне враження. Він є квінтесенцією Італії. Але передати це враження словами під силу далеко не кожному письменнику. Краще один раз побачити…

Найпопулярніший транспорт в Римі – двоколісний, причому не завжди з мотором. Римляни віддають перевагу компактним автомобілям, седани не в пошані, а найпопулярнішими типами кузова є хетчбек і універсал. Рух на дорогах можна охарактеризувати одним словом – хаос. Місто неймовірно перенасичене автомобілями, але найбільшу небезпеку і сюрприз для наших водіїв становили мотоциклісти і скутери. Вони з’являються з нізвідки і зникають в нікуди. Швидкість їх їзди і маневреність шокує непідготовленого мандрівника. Однак стиль водіння італійських автомобілістів також не дозволяє розслабитися ні на хвилину.

Парковка наших кросоверів JAC S5 була дуже проблематичною. Тут немає спонтанних парковок, вартість паркомісця за годину становить 1 євро, всі парковки обладнані паркоматами. За оплатою паркування ретельно стежить ГИБДД, машини порушників в даний момент буксируються до штрафного майданчика. Знайшовши п’ять паркомісць, ми залишили наших вірних залізних супутників і скористалися громадським транспортом, щоб дістатися до Ватикану. Вартість квитка в метро тут залежить від тривалості поїздки: за 75 хв., (з моменту компостування квитка) – 77 євроцентів, за добу – 3,10 євро.

Будинок в Папху

Выйдя из метрополитена на станции San-Pietro, мы оказались лицом к лицу величественным собором святого Петра и… толпами туристов. Но даже постоянно движущаяся и галдящая на разных языках живая масса не портит ауру торжественного величия Ватикана. Атмосфера духовного центра католического мира чувствуется в каждой пяди окружающего пространства. Мы стояли перед Собором святого Петра, смотрели на эту древнюю красоту, думали о возвышенном и почувствовали гордость за то, что наши автомобили, как настоящие машины времени, могут вот так, запросто, перенести нас из современного индустриального мира Азии в древнюю колыбель Европы. Совершив небольшую прогулку, мы вернулись к машинам и отправились в отель. Для одного дня впечатлений было более, чем достаточно, а с утра нас ждал путь на Флоренцию – один из самых красивых городов в мире и родину футбольного клуба Фиорентина.

JAC Finance

Вигідні умови кредитування.

ТОВ “ДЖАК УКРАЇНА” пропонує найкращі умови кредитування:

  • 30% перший внесок на 7 років;
Розрахувати кредит